Дефіцит кадрів остаточно закріпився як системний ризик через це головним капіталом бізнесу став його персонал. Через нестачу кадрів в деяких сферах працівникам пропонують більші зарплати. Хто ці щасливці та як оплачується їх праця? Контрольована рівновага Український ринок праці увійшов у 2026 р. без ілюзій, але з відчуттям контрольованої рівноваги.
Попри війну та економічну невизначеність, минулий рік не став роком зупинки розвитку. Майже половина компаній активно шукали нові ринки та клієнтів. Частина бізнесів відкривала нові напрямки, а окремі організації виходили на іноземні ринки та запускали офіси за кордоном.
Експерти кадрового порталу GRC констатують, що бізнес не повернувся до довоєнної реальності, але й не застряг у кризовій.
Як показали результати їх всеукраїнського щорічного дослідження “Барометр Ринку праці”, 91% компаній продовжують працювати у повному обсязі. Цей показник фіксує подальшу стабілізацію, адже це на 5% більше, ніж роком раніше.
Водночас відновлення залишається нерівномірним. 8% компаній функціонують частково, але планують відновлення своєї бізнес-активності. 1% компаній наразі не працюють, але готуються до відновлення діяльності. Найбільший тиск продовжують відчувати важка та видобувна промисловість, енергетика, виробництво, консалтинг та аудит, страхування, некомерційний сектор, а також сфера мистецтва та культури. Саме ці галузі найгостріше реагують на безпекові ризики, перебої з логістикою та скорочення інвестицій. Кадровий голод – системний ризик Дефіцит кадрів остаточно закріпився як системний ризик. Минулого року, згідно з інформацією GRC, компанії зробили ставку на утримання команд. Для 65% роботодавців збереження персоналу в повному складі стало пріоритетним, понад 60% компаній намагалися утримати конкурентний рівень оплати праці. “Наприкінці 2025 р. компанії дедалі частіше говорили не про те, як утриматися на плаву, а про те, як закріпити позиції та не втратити головний актив – людський капітал”, – кажуть експерти кадрового порталу GRC. Там кажуть, що бізнес дедалі чіткіше усвідомлює, що заміна ключового спеціаліста сьогодні дорожча і складніша, ніж будь-яка інша операційна втрата. Паралельно компанії концентрувалися на збереженні клієнтів і ринків збуту.
Ключовим завданням для українського бізнесу у поточному році залишається закріплення стабільності. У центрі стратегій компаній – утримання персоналу, конкурентна оплата праці та збереження експертизи всередині команд.
Кадровий дефіцит, який став одним з головних ризиків минулого року, у 2026 р. лише посилює свою вагу, тому роботодавці дедалі частіше обирають модель “утримати й розвинути”, а не “скоротити й замінити”. На кого полюють роботодавці Наразі в Україні критично бракує кваліфікованих робітників, а слюсарі й зварювальники з розрядом стали одними з найбільш затребуваних фахівців. “Дефіцит кадрів уже штовхає зарплати вгору й робить робітничі професії одними з найперспективніших на ринку праці”, – сказала керівниця однієї з кадрових платформ Марія Абдулліна. За її словами, роботодавці буквально “полюють” за фахівцями з розрядом, готові підвищувати зарплати та покращувати умови праці, аби залучити або втримати працівників.
Своєю чергою експертка з ринку праці Валентина Гаврюшенко підтвердила високий попит на робітників. “Наразі через високий попит на робітників й обмежену пропозицію зарплати зростають по всій Україні, особливо у сферах з гострою нестачею персоналу. Зокрема, високий попит на працівників спостерігається у галузі логістики та транспорту, особливо не вистачає водіїв. Відчутний дефіцит кадрів і в низці інших сфер: у будівництві, машинобудуванні, металургії та технічних спеціальностях”, – зазначила вона в коментарі 24 каналу. Робітничі професії опинилися в унікальній позиції, адже без вищої освіти, але з реальною кваліфікацією, працівники можуть розраховувати на стабільний дохід і довгостроковий попит. “Через “кадровий голод” роботодавці змушені підвищувати рівень заробітних плат, аби залучити фахівців у ці критично важливі галузі”, – каже Гаврюшенко. За її даними, минулого року компанії в середньому підняли ставки на 10–20%.
Додатковим викликом є вікова структура працівників, адже у критично важливих галузях домінують фахівці віком 55+, які найближчими роками залишатимуть ринок праці. Молодь же системно не заходить у ці професії, що лише посилює дисбаланс. Скільки платять та як це залежить від регіону? В Україні середня зарплата станом на січень поточного року склала 27 500 грн. Це на 22% більше, ніж було рік тому. “Середня зарплата в Україні – 27 500 грн. Це на 22% більше, якщо порівнювати з січнем минулого року.”, – йдеться в даних порталу Work.ua. Найбільше зросла зарплата у маркувальників – на 150% до 25 тис грн. Далі йдуть: HTML-верстальник – 40 тис. грн (+86%), робототехнік – 27 тис. грн (+85%), інвестиційний аналітик – 50 тис. грн (+79%), швейцар – 25 000 грн (+72%), керівник відділу постачання – 65 тис. грн (+63%), варник – 35 тис. грн (+63%), інженер-програміст – 40 тис грн (+60%), shopify-розробник – 55 000 грн (+59%), вахтер – 14 тис. грн (+56%)
Найпопулярніша спеціальність – продавець-консультант. У середньому на таких вакансіях платять 22,5 тис. грн. На другому місці за кількістю розміщених вакансій – менеджер із продажу. Такі фахівці отримують у середньому 35 тис. грн. На третьому місці з зарплатою у 26 тис. грн – комірники.
Водночас кадровий портал robota.ua показує іншу статистику. У вакансіях середня зарплата склала 24 421 грн.
Зарплати суттєво різняться залежно від регіону. Найвищі доходи традиційно фіксують у столиці – 48 тис. Грн. На другому місті попри війну – Луганська область – (45 160 грн). На третьому – Київська область (31 200 грн). Водночас у Кіровоградській, Чернівецькій та Чернігівській областях середні зарплати залишаються значно нижчими на рівні 22-23 тис. грн, що ще більше ускладнює питання залучення кадрів у регіонах.
За галузевим розподілом лідерство за рівнем доходів зберігають IT та телекомунікації, однак саме ці сфери мають вищий поріг входу. Натомість у сфері мистецтва, творчості та розваг фіксуються найнижчі зарплати.
Вікторія Хаджирадєва
