Перші постраждалі Різке потепління та активне танення снігу вже спричинило значні підтоплення у низці регіонів. Промерзла земля не вбирає вологу, тому вода йде у низини, в тому числі й на вулиці та до будинків.
На Полтавщині вода заповнила окремі ділянки доріг, що ускладнило рух транспорту, дійшла до будівель. Було зафіксовано 260 звернень щодо підтоплень, без електропостачання – 69 населених пунктів.
На Кіровоградщині надзвичайники отримали 162 звернення із 26 громад, розташованих переважно вздовж русел Інгулу та Сугоклеї.
Велика вода наробила біди і в Ізюмі Харківської області. Постраждали Степанівська, Захарівська, Цебриківська, Великомихайлівська територіальні громади в Роздільнянському районі Одещини; садиби Первомайського, Вознесенського та Баштанського районів Миколаївщини та деякі населені пункти Черкащини.
Український гідрометцентр повідомив, що до 2 березня можливий підйом води на 20-70 см у суббасейні Прип’яті та на річках басейну Західного Бугу. Зокрема біля села Литовеж на Волині вода через льодохід може піднятись аж на 1,2 метри. Загроза підтоплень різної інтенсивності існує для Кіровоградської, Одеської, Миколаївської, Черкаської, Львівської, Волинської та Тернопільської областей. Там місцями вже оголошено жовтий рівень небезпеки.
Враховуючи великі запаси снігу, достатнє промерзання ґрунту та значну зволоженість ґрунту, вирішальним фактором висоти водопілля буде інтенсивність наростання тепла, кількість рідких опадів в період сніготанення та в окремих випадках водогосподарська діяльність. “У період сніготанення не виключена можливість інтенсивного місцевого схилового стоку по яружно-балковій мережі та понижених ділянках рельєфу, підтоплення понижених частин населених пунктів талими водами. Ці прояви негативних наслідків талих вод можуть бути підсилені внаслідок захаращеності русел та забудови заплави та схилів річок тощо”, – наголосили метеорологи. У гідрометцентрі також підкреслили, що є ймовірність формування високих рівнів води саме на малих річках, де практично відсутні стаціонарні гідрологічні спостереження. Оскільки мала гідрографічна мережа в переважній своїй більшості не розчищена, стан її порушений в результаті значного антропогенного навантаження, на ній знаходиться багато ставків та малих водосховищ (в деяких випадках навіть без контролю) різного призначення, різноманітні гідротехнічні споруди, що може збільшити загрозу підтоплень за рахунок підпорів води, прорирів дамб та залпових скидів води. Під загрозою – усі регіони Проте це ще не катастрофічні явища. Справжнє лихо – паводки – очікуються пізніше. “Заслухали гідрометеорологів. Фахівці прогнозують, що повінь буде. Є різні сценарії її проходження. У зоні ризику – пів сотні населених пунктів області. Були сьогодні доповіді дорожників. Передусім – мости. Тут важливо забезпечити сполучення і швидке відновлення після того, як рівень води знизиться. Надзвичайники знають, що робити. У минулих роках себе добре показали їхні “Богуни”. Це й евакуація людей, і доставка продуктів, ліків”, – повідомив начальник Чернігівської ОВА В’ячеслав Чаус. Те, що повені цього року будуть, прогнозує і еколог Олег Листопад, пише Екополітика.
На його думку, під загрозою – усі регіони. Умови для стихійного лиха створила погода – великі обсяги снігу, зимові дощі та різке потепління. Проте свою частку внесли й люди. За природне стримування води відповідають певні екосистеми – ліси, болота, торфовища. Проте Україна інтенсивно “окультурює” дикі простори для сільськогосподарського використання чи забудови. Тому лисі гори, поля замість торфовищ та бетон не здатні увібрати в себе надлишки води.
Тим часом прем’єр-міністр Юлія Свириденко провела нараду з підготовки до весняних паводків. “За прогнозами, у центральних областях початок паводків очікується вже з кінця березня. Потенційна небезпека – передусім для цих регіонів. Складнішою ситуація може бути в Карпатському регіоні та на Одещині”, – повідомила очільниця уряду, додавши, що в усіх областях працюють ситуаційні центри, забезпечено постійний обмін інформацією між ОВА та ДСНС, а також цілодобовий моніторинг гідрологічної обстановки. ДСНС та голови ОВА отримали завдання сформувати резерви необхідної техніки, пального та обладнання для оперативного реагування і ліквідації можливих наслідків. Готуються механізми підтримки людей і громад у разі підтоплень. Створюють комісію з ліквідації наслідків, допомоги постраждалим, виплати грошової допомоги, зокрема на оздоровлення дітей та додаткової підтримки вразливих груп. Що робити при підтопленнях ДСНС дала такі рекомендації населенню на випадок раптового затоплення під час повені чи паводка:
– зберігати спокій, уникати паніки;
– швидко зібрати необхідні документи, цінності, ліки, продукти та інші необхідні речі;
– надати допомогу дітям, інвалідам та людям похилого віку, які підлягають евакуації в першу чергу;
– за можливості, негайно залишити зону затоплення;
– перед виходом з будинку вимкнути електро- та газопостачання, загасити вогонь у грубах, зачинити вікна та двері, якщо є час – закрити вікна та двері першого поверху дошками чи щитами;
– відчинити хлів, щоб дати можливість худобі врятуватися;
– піднятися на верхні поверхи, а якщо будинок одноповерховий, зайняти простір горища;
– до прибуття допомоги залишатися на верхніх поверхах, дахах, деревах чи інших підвищеннях, сигналізуючи рятувальникам, щоб вони мали змогу швидко вас знайти;
– перевірити, чи немає поблизу постраждалих, і , за можливості, надати їм допомогу;
– потрапивши у воду, зніміть з себе важкий одяг і взуття, відшукайте поблизу предмети, на яких можна перебувати до надходження допомоги;
– не переповнюйте рятувальні засоби – катери, човни, плоти.
Про що слід пам’ятати, повертаючись додому після повені чи паводка:
– переконайтесь, що житло не отримало ушкоджень та не загрожує заваленням, відсутні провалини в будинку і навколо нього, не розбите скло і немає небезпечних уламків та сміття;
– не користуйтесь електромережею до повного осушення будинку;
– обов’язково кип’ятіть питну воду, особливо з джерел водопостачання, які були підтоплені;
– просушивши будинок, проведіть ретельне очищення та дезінфекцію забрудненого посуду і домашніх речей та прилеглої території;
– здійснюйте осушення затоплених підвальних приміщень поетапно – з розрахунку 1/3 об’єму води на добу;
– електроприладами користуйтесь тільки після їх ретельного просушування;
– заборонено вживати продукти, що були підтоплені водою під час повені, позбавтесь від них та від консервації, що була затоплена водою і отримала ушкодження;
– все майно, що було затопленим, підлягає дезінфекції;
– дізнайтесь у місцевих органах влади та місцевого самоврядування адреси організацій, що відповідають за надання допомоги постраждалому населенню.
Галина Гірак
