Після початку війни, відколи Росія вторглася в Україну, я натрапив на багато постів європейських організацій чи інтелектуалів, переважно лівих, що поширюють пропаганду на користь Росії.
Російська пропаганда – це різновид так званої чорної пропаганди, коли більшість фактів, якщо не всі, налаштовані згори донизу під наміри Кремля. Та пропаганда, яку я бачив від організацій у Європі, що так чи інакше підтримують російський уряд, переважно “сіра”. У цьому випадку початок береться з фактів, які дійсно мали місце, але потім напрямок обговорення чи подачі інформації змінюється з реальної проблеми/походження проблеми на зовсім інший порядок денний. Змінюючи фокус, маніпулятор відволікає громадськість від спроби розв’язати проблему і виграє час – у такому випадку, для Кремля на скоєння злочинів без жодних наслідків.
Більшість організацій/осіб, про яких я згадав вище, подають себе як “миротворці”. Благородний намір, але що насправді? Я подумав, що було б добре розбити маніпулятивний підхід, які вони використовують, щоб нагадати про небезпеки війни, яка лютує в Європі.
Тож я збираюся дискутувати зі набором наративів від таких “миротворців”.
З чого б вони почали? Скоріше за все, вони б сказали, що погоджуються з аргументами Єврокомісії, США та НАТО щодо кризи в Україні. Слово “криза” вживається навмисно, їм слід уникати слова “війна”, тому що воно занадто негативне, і потім буде важче змінити порядок денний. Далі “миротворці” навіть висловлюватимуть сум з приводу того, що люди помирають, але на цьому хороше закінчується.
Тепер настав час змінити порядок денний. Як би ви це зробили? Один з найкращих методів – змусити читача почуватися винним або боятися. Дозвольте мені показати вам кілька аргументів, які вони б використали.
“Підтримка України лише подовжує конфлікт. Нам потрібно прийняти російські умови, чи ви хочете, щоб більше людей загинуло? Чи ви хочете підтримати вбивства? ”. “Такий хороший світ суспільство побудувало після Другої світової війни. Ви хочете зламати його, підтримуючи продовження конфлікту? Припиніть це просто зараз!” І класичний наратив: “Якщо ми не приймемо російські умови, ми всі помремо в ядерній катастрофі”.
У цей момент, якщо ми відчуваємо провину чи страх, ми потрапляємо в пастку маніпулятора. Ми відкриваємо свою свідомість і залишаємо її без захисту. Якщо від нас не йде ніякої реакції, маніпулятор може контролювати наші почуття і направляти думки в той бік, який він хоче.
Давайте уважніше подивимось на кожен з цих наративів.
Почнімо з першого: “Підтримка України лише подовжує конфлікт. Нам потрібно прийняти російські умови, чи ви хочете, щоб більше людей загинуло? Чи ви хочете підтримати вбивства?”
Кожен українець хотів би сьогодні зупинити війну і мати мир. Та чи хоче Кремль миру? “Миротворці” хочуть, щоб Україна прийняла умови Кремля. Невже це мир? Ми всі знаємо, що відбувається, коли приходить російська армія. Людей катують і вбивають тільки тому, що вони українці, ґвалтують жінок і дітей. Крім того, ці злочини російська армія вчиняє з відчуттям задоволення. Для тих, хто не бачив або забув, – посилання на ресурс, де збирають російські злочини для міжнародної спільноти.
Такого миру хочуть “миротворці”. Мир ціною українських життів. Україна жила в мирі до лютого 2014 року, коли Росія вторглася в Крим. Українська армія не зробила жодного пострілу в Криму, намагаючись уникнути будь-якої ескалації. Чи призвело це до миру? Ні, це призвело до російського вторгнення на Донбасі.
Вісім років точилися перемовини з російським урядом щодо пошуку мирної угоди. Це допомогло? Ні, це призвело до повномасштабної війни у 2022 році.
З агресором не можна домовлятися, це просто не працює. Пригадайте, що сталося після 1938 року, коли Гітлер був задоволений Мюнхенською угодою. Це призвело до величезної війни та величезних втрат життів. Запитайте будь-якого детектива, що станеться, якщо серійний вбивця залишиться безкарним, а правоохоронні органи навіть не намагатимуться його зупинити. Вони вам точно скажуть, що маніяки збираються вбивати ще більше. Минуле людської цивілізації нам чітко показує – з маніяками не домовляються, їх зупиняють.
Другий наратив: “Суспільство побудувало такий хороший світ після Другої світової війни. Ви хочете наражати його на небезпеку, підтримуючи продовження конфлікту? Припиняйте це зараз же!”
Це дійсно чудово, що “миротворці” згадують Другу світову війну, але про ключову частину забувають розповісти. Мільйони солдатів пожертвували собою, щоб ми могли жити в мирі. Є навіть прислів’я, щоб пам’ятати полеглих: “Ніколи знову”. Тобто ми, як світове співтовариство, маємо вживати запобіжних заходів, щоб уникнути жахів цієї війни. Та чи дійсно ми це зробили? Чи намагалися ми зупинити наступ нинішньої війни?
Російська держава, як відомо, не з’явилась за один день. Насправді минули десятиліття, коли Росія вчиняла злочини без жодних наслідків. Війни в Молдові та Грузії на початку 90-х років попереднього століття, дві війни в Ічкерії, потім знову вторгнення в Грузію, війни в Сирії, Криму, на Донбасі. Можливо, це навіть не всі. Чи намагалося світове співтовариство зупинити Росію? Навпаки, воно сприяло їй. Один із прикладів – рай, який західні країни створили для відмивання грошей для російських еліт.
Я дам тут лише два посилання, щоб ви занурилися в цю тему, яка потребує окремого висвітлення, через важливість для європейської демократії та складність проблеми. Посилання на звіт Transperancy International та на доповідь Нідерландського Гельсінського комітету.
А тепер погляньмо на ситуацію перед повномасштабною війною в Україні з погляду російської еліти. Вони дивляться на це і думають: гей, ми чинимо злочини, вбиваємо людей, і які наслідки? Ми відмили наші гроші. Непогано, так?
До речі, на ці гроші годують і наших друзів-“миротворців”. Моє питання до них: “Скільки коштує свобода та гідність людини?”
Останній наратив від “миротворців” та Кремля – про ядерну зброю: “Якщо ми не приймемо російські умови, ми всі загинемо в ядерному апокаліпсисі”.
Припустимо, що ми дійсно прийняли російські умови, а потім що? Це призведе до гонитви країн за ядерною зброєю,і до хаосу у всьому світі.
Бачте, 1994 року Україна разом з іншими країнами, які на той час володіли ядерною зброєю, підписали в Будапешті документ під назвою Будапештський меморандум. У рамках цього договору Україна відмовилася від третього ядерного арсеналу у світі в обмін на гарантії безпеки. Вгадайте, хто був однією з країн, які підписали меморандум? Ви вже в курсі: Російська Федерація. Гарант, який обіцяв тебе захистити, та потім пішов війною. Найкращий наслідок ядерного роззброєння, чи не так?
Якщо ми зараз приймемо російські ядерні погрози, це буде кінець будь-якому міжнародному праву та домовленостям. Всі диктатори світу будуть ставитися до міжнародного права як до туалетного паперу. Найкращий закон – ядерна дубина, розмахуй нею, і кожна твоя примха задоволена. Ні, тільки покарання Росії може повернути довіру до міжнародного права.
Повертаючись до “миротворців”. Після того, як ви відчуєте провину та злякаєтесь їхніх закидів, вони спробують замінити тему війни іншим викликом. Найкращий козир нині – проблема клімату. Це реальна проблема, і світ повинен розв’язати її якомога швидше. Про це не обговорюється. Те, як ми експлуатували нашу планету протягом останніх двох-трьох століть, неприпустимо. Однак до нинішньої війни це не має жодного стосунку.
Або “миротворці” “продадуть” вам будь-яку іншу проблему. Аби тільки відволікти вашу увагу від війни, в якій, без перебільшення, вирішується доля Європи на нинішнє століття. Якщо Збройні сили України зазнають невдачі і фашистському режиму буде дозволено просунутись по європейському континенту, клімат стане останньою проблемою, яка нас зачіпатиме.
Здається, що війна надовго, і світове суспільство має бути напоготові до спроб російських “проксі” вплинути на громадську думку, якщо ми хочемо врятувати світ, в якому живемо.
Автор: Сергій Воронов, блогер